No-Till - шлях не для слабких

19-21 червня в модельному агрокультурному підприємстві «Агро-Союз» відбувся Міжнародний практичний форум з ефективного самовідновлюваного землеробства на основі системного підходу No — Till. У заході взяло участь понад 100 аграріїв з України, Росії і Молдови, що цікавляться сучасними агротехнологіями.

У цьому році формат звичної конференції з No-Till було змінено. Причини пояснив співвласник Холдингу «Агро-Союз» Володимир Хорішко. Конференція — це формат навчальний, що видає знання. Форум — відвертий і часом гострий діалог, живе спілкування, визнання існуючих проблем і спільний пошук їх рішення.

«Минуло 10 років з початку освоєння „Агро-Союзом“ технології No-Till. Є певні проблеми, але ми, як і раніше, упевнені, що ґрунтозахисне землеробство — це єдино можливий шлях в нинішніх економічних та кліматичних умовах. Просто No-Till — шлях не для слабких», — відверто заявив Володимир Хорішко.

Досвід роботи аграріїв СНД з технології No-Till обчислюється максимум 10 роками. Причому часто-густо, через незнання багатьох нюансів і елементів системи, ці спроби завершуються невдало. Наш сільгоспвиробник може «спробувати» No-Till протягом одного сезону, розчаруватися і повернутися до традиційної обробки. Між тим, тільки глибоке і системне освоєння технології, завзятість у її впровадженні та величезна увага до деталей здатні принести результат.

Це доводить досвід фермерів США і країн Латинської Америки, успішно працюючих по «нулю» багато десятиліть.

На міжнародному практичному форумі в «Агро-Союзі» виступили фермери-практики з США — Рік Бібер, Рендалл Рідер, Рафік Іслам.

Рік Бібер — фермер з північного регіону Південної Дакоти, що використовує технологію No-Till протягом 21 року (вирощує яру та озиму пшеницю, кукурудзу, льон, горох, сою, сафлор і люцерну). Рік є президентом Асоціації фермерів Південної Дакоти, що застосовують технологію No-Till.

У своєму виступі експерт розповів про величезну роль сівозміни і покривних культур в системі No-Till. Він не сумнівається в ефективності нульової технології, оскільки щорічно бачить результат на своїх землях. Завдяки використанню покривних культур і збереженню пожнивних залишків відновлюється ґрунт, знижується потреба в гербіцидах і фунгіцидах, а врожайність росте. Так, врожайність кукурудзи в господарстві Ріка Бібера складає в середньому 8,2 т/га, в той час як у сусідів, що практикують традиційну обробку, не більше 3-4 т/га. «Якщо ми не піклуватимемося про ґрунти, вони перестануть нас годувати. Ми не можемо собі дозволити інтенсивну обробку ґрунту», — переконаний Рік Бібер.

Тему покривних культур продовжили наступні доповідачі. Рафик Іслам — директор програм з вивчення і збереження ґрунту, води і біоенергетичних ресурсів в університеті штату Огайо, має багаторічний досвід досліджень ґрунту з різними коктейлями покривних культур в поєднанні з різними операціями обробки ґрунту і у сівозмінах.

Рафік Іслам розповів, що коктейлі з покривних культур як біологічний стимулятор підвищують ефективність використання сонячної енергії, збагачують ґрунт різноманітними органічними рослинними залишками, покращують показники No-Till і посилюють екосистему.

Рендалл Рідер, доцент та інженер програми Екстеншн в сільському господарстві штату Огайо (США), зробив доповідь з управління ущільненням ґрунту. «Найкращий спосіб боротьби з ущільненням ґрунту — постійний, беззмінний No-Till», — виразив упевненість експерт.

Своїм досвідом з отримання високих урожаїв культур у посушливих умовах, системі живлення рослин і економіки No-Till поділилися провідні фахівці «Агро-Союзу» — Едуард Романьков, Олена Дудкіна і Наталія Скоробогата.

Багато уваги на форумі приділялося саме практиці, адже в ній — відповіді на багато питань, що хвилюють аграріїв. Половина часу було відведено на польові заняття, де експерти разом з учасниками на дослідних ділянках демонстрували вимір щільності ґрунту, аналізували її склад, вивчали приклади висіву коктейлів сидеральних культур.

Великий інтерес учасників форуму викликали виступи сільгоспвиробників, що практикують технологію No-Till вже декілька років — Михайла Драганчука, Олександра Макаркова, Алана Ренара. Жива дискусія велася в рамках круглого столу «Актуальні питання впровадження і застосування системи No-Till».

Учасники форуму розповіли про собі і поділилися враженнями про захід.

Олексій Левашко, головний агроном ТОВ «Донське» (холдинг «РЗ-Агро»), Ростовська обл., Росія :

— У себе в господарстві (21500 га землі) ми практикуємо технологію Mini-Till. Не оремо, тільки на соняшнику використовуємо глибоку обробку. Все решта — обробка дисковими боронами. Вирощуємо озиму пшеницю (50% від усієї площі), горох, ярий ячмінь, соняшник, зараз ввели сидеральний пару (сіємо еспарцет), щоб піти від чорної пари. Завдяки використанню сидератів хочемо поліпшити структуру ґрунту, заощадити на добривах.

Кинули орати років 5-6 назад. Нестійкі опади і недостатнє волгозабезпечення примушують нас дивитися у бік «нуля». Посуха призводить до великого недобору врожаю. Тому починаєш думати про те, як раціонально використати вологу.

У «Агро-Союзі» ми вже вдруге. Уперше приїхали на Школу рослинництва в 2011 році, дуже сподобалося. Сьогодні ми тут, на форумі з No-Till. Тому що хочемо все-таки спробувати нульову обробку, почавши з невеликих площ. Розуміємо, що треба переглядати сівозміну, щоб збільшити кількість рослинних залишків, ще більше уваги приділити сидератам. На форумі цікавлять практичні поради і нюанси — норми висіву насіння, норма внесення і вартість гербіцидів, все, що стосується сидератів, побудови сівозмін.

Олександр Мізин, головний агроном «Колос», Полтавська обл., Україна :

— Наше господарство обробляє 3000 га землі. Практикуємо Mini-Till, частково No-Till, зараз узяли курс на повний No-Till. Це пов’язано з прагненням ефективно використати невеликі запаси вологи в ґрунті. Опадів реально не вистачає — ось з 1 квітня випало всього 30 мм. Ми бачимо на практиці, як впливає технологія обробки ґрунту на сходи — якщо на полях, де ми сіємо по «нулю», пшениця зійшла, як і належить, то після дискування ми чекали сходів близько трьох тижнів.

На форумі цікавлять усі теми. Дуже цікаво було послухати своїх колег, які займаються «нульовою» технологією не один рік. Думаю, їх досвід нам згодиться.